ІМЕНА

Введіть прізвище героя:

ВЕДУЧА

06.03.04 УТ-1 21:45 07.03.04 УТ-2 10:05

 
 

"Клікніть" на фото для збільшення

     Ще тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ятого року шкільні підручники з історії вчили дітей, що українські буржуї Терещенки нажили свій капітал, нещадно експлуатуючи трудящих. Що вони - глитаї і гнобителі простого народу. Народ же пам’ятав родину цукрозаводчиків зовсім іншою і переповідав про Терещенків неймовірні історії.      Кажуть, що якось серед літа примхлива панночка, до якої залицявся один з Терещенків, забажала, щоб він приїхав до неї свататися взимку на трійці білих коней. Наступного ранку дівчина глянула у вікно і зойкнула: вся вулиця була засипана цукром, а біля під'їзду стояли запряжені в сани добірні рисаки.      Таких легенд навколо цього роду існує дуже багато. Чи не найживучіша з них про те, що багатими Терещенки стали відтоді, коли, будуючи власний будинок, вони відкопали скарб.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Першим Терещенком, відомості про якого дійшли до нас, був козак із Чернігова - Яків Терещенко. Його син Артемій оселився в колишній гетьманській столиці - Глухові. Разом із дружиною він розпочав дрібну торгівлю. Спочатку торгували з візка, потім відкрили невеличку лавку. Артемій мав неабиякий хист до цієї справи, а тому ще з молодості до нього приклеїлося прізвисько Карбованець. Минуло небагато часу і успішний купець став торгувати хлібом та деревиною.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Заробивши солідний капітал, Артемій Терещенко почав вкладати його у власне цукрове виробництво. Реформа тисяча вісімсот шістдесят першого року тільки сприяла цьому. Багато поміщиків не змогли господарювати в нових умовах, і Артемій дешево скуповував у них заводи, модернізуючи їх під виробництво цукру. За кілька років Терещенки вже володіли більш як десятьма цукровими заводами.      Робітник, який постійно працював у Терещенка, міг розраховувати на безплатне житло й харчування, а за дві місячні зарплати на той час можна було купити корову або чотири годинники. Тим робітникам, які наймалися тимчасово, крім платні, видавали щодня кілограм хліба, чотириста грамів м’яса, сто грамів сала та овочі. При кожному заводі була школа, лікарня, ремісниче училище і навіть чайна для проведення вистав.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Разом із батьком науку цукрового бізнесу освоювали і троє його синів: Нікола, Федір та Семен. Вони не змогли отримати університетської освіти, а тому пізнавали все самотужки.      Справа у підприємців-самородків йшла блискуче. Щоб продавати цукор за кордон, в одеському порту Терещенки побудували великий кам’яний пакгауз. Свої заводи вони мали уже не тільки в Україні, а й в Курській, Орловській та Тульській губерніях. Коли в старого Артемія забракло сил очолювати справу, він запропонував синам продовжити її, створивши „Товариство братів Терещенків”. На чолі великої цукрової імперії став старший син Артемія - Нікола.

"Клікніть" на фото для збільшення

     „Прагнення до суспільних благ” - саме ці слова записані на родовому гербі Терещенків. Тисяча вісімсот сімдесятого року за особливі заслуги та доброчинну діяльність купцю першої гільдії Артемію Терещенку було даровано титул дворянина Російської імперії. Добру пам’ять цукрові магнати лишили по собі скрізь, а найперше - у своєму родовому гнізді - Глухові. Тут і до сьогодні згадують, як Терещенки забудовували для бідняків цілі вулиці. В останні роки свого життя Нікола навіть хотів зробити у місті водопровід, але місцева влада назвала це зайвою розкішшю. Загалом же, для свого рідного міста цукрозаводчики пожертвували понад півтора мільйона рублів.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Трьоханастасіївська церква дуже схожа на Володимирський собор у Києві. Нікола Артемійович будував її як родинну усипальницю. Він не шкодував грошей і запросив розписувати храм художників Верещагіна, Журавльова та Пимоненка. Із родового помістя до церкви було зроблено підземний хід. Кажуть, цукровий магнат щоранку ходив туди молитися. Нікола Терещенко славився багатьма чеснотами, і чотирнадцять років підряд глухівці обирали його міським головою.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Згодом у Глухові Терещенкам вже стало затісно - разом із сім'єю Нікола Артемійович перебирається до Києва. Тисяча вісімсот сімдесят п’ятого року він купує на Бібіківському бульварі будинок, навколо якого поступово оселяються й інші члени родини. У цьому домі жив його брат Федір Терещенко, неподалік - сини Ніколи Олександр та Іван, донька Варвара, яка вийшла заміж за Богдана Ханенка. Багаті, відомі й шановані, Терещенки поріднилися з найшляхетнішими українськими родинами: Ханенками, Апостолами, Уваровими.

"Клікніть" на фото для збільшення

     ...Будинок нинішнього Охматдиту зводився Терещенками як безплатна лікарня для чорноробів. При ній був заснований навіть спеціальний фонд, з якого виплачували грошову допомогу тим, хто одужував. Медичні заклади, притулки для дітей, гімназії, церкви, музеї і театри - жодна родина не зробила для розбудови Києва так багато, як брати Терещенки.      Коли Нікола посилав гроші знайомим, що потрапили в скрутне становище, він писав їм: "Вельмишановний пане, не відмовте в люб'язності виконати моє прохання і прийняти від мене цю суму…" Добродійність стала моральною нормою і традицією для всіх поколінь цього роду. А ще всіх Терещенків об'єднувала спільна пристрасть - живопис. Зібрані ними картини стали згодом основою експозицій чотирьох музеїв Києва.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Тисяча дев’ятсот третій рік став для Терещенків жалобним. Дев’ятнадцятого січня не стало Ніколи Артемійовича, а менш ніж за місяць, виснажений туберкульозом, на півдні Франції помер його старший син Іван.

"Клікніть" на фото для збільшення

     ...На старих кадрах - похорон іншого сина Ніколи - Олександра, який пішов з життя на кілька років пізніше. Самого ж Ніколу - цукрового короля, великого мецената і громадянина Києва - ховали з іще більшими почестями. Труну несли на руках від Володимирського собору до його будинку на Терещенківській, потім - спеціальним вагоном відправили до Глухова.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Спадкоємцем величезного багатства у шістнадцять років став онук Ніколи і син Івана - Михайло. Здається, він зібрав усі найкращі гени свого роду, бо практично не було галузі, не підвладної його талантам.      Михайло отримав блискучу освіту, навчаючись паралельно в університетах Москви і Лейпцига. Знав тринадцять мов, був вундеркіндом у математиці і завзятим театралом, вправним альпіністом і віртуозним музикантом. А коли він уперше сів до грального столу, його виграш сягнув такої цифри, що казино не змогло з ним розплатитися. У двадцять п'ять років, після смерті дядька Олександра, Михайло Терещенко став головою промислової імперії і одним із найбагатших людей у світі.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Жанна-Марія-Маргарет Ное. Або просто маленька Магі, як називав її Михайло. Вони познайомилися в Парижі на ярмарку квітів, яку французи щороку влаштовували напроти Гранд-опера. Михайлова мати - Єлизавета Терещенко - не схвалила його вибору і не прийняла невістки. Але серце її сина цілком належало маленькій француженці. "Я хочу, щоб ти відчувала таке ж щастя, яке даєш мені", - бажав він їй у листах. А в кінці обов'язково дописував: "Усе - тобі. Мішель".      Першого січня тисяча дев’ятсот сімнадцятого року Маргарет народила доньку, яку назвали на честь батька - Михайлиною. Але рік, який розпочався так щасливо, стане трагічним для всієї країни і для кожного з Терещенків. Гнані революцією, майже всі вони опиняться за кордоном. Їхні заводи буде розгромлено. У київських будинках більшовики розправляться з художніми полотнами - частину з них порубають шаблями або спалять.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Донька Ніколи - Варвара Ханенко - єдина з Терещенків не захоче покидати Київ. Вона збере і збереже в своєму домі вцілілі шедеври родової колекції і потім передасть їх новій державі. Самій їй доведеться доживати віку в тісній кімнаті разом із відданою служницею Дусею. Після смерті Варвари на її могилі стоятиме скромний хрест із написом - "Ханенкам - від Дусі". Але про долю тітки Михайло Терещенко ніколи не дізнається. Тоді ж, у лютому тисяча дев’ятсот сімнадцятого року, він опиниться в епіцентрі революційних подій у Петербурзі...      ...Іноземні дипломати називали Михайла Терещенка найбільш чесним і щирим міністром у Тимчасовому уряді. "Він уособлює не Росію революціонерів-нігілістів, не розбещених аристократів, а ту прекрасну, єдину Росію, з якою завжди буде моє серце" - так писала про Терещенка донька англійського посла.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Навесні сімнадцятого року, як міністр закордонних справ, Михайло Терещенко разом із Керенським приїздив до Києва на переговори з Центральною Радою. Тоді він востаннє побачив рідне місто і побував у своєму домі. Через п’ять місяців, під час Жовтневого перевороту, Терещенка, який до останнього залишався в Зимовому палаці, було заарештовано і ув’язнено в Петропавлівській фортеці.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Опинившись на свободі, Михайло, у воєнному потязі, весь обморожений, добирається до Мурманська. Звідти - до Норвегії, де на нього чекає його яхта "Іоланда". Ступивши на борт судна, молодий Терещенко не знав, що минуле дуже скоро нагадає про себе. Всього за кілька років іноземні кредитори відсудять у нього, як колишнього міністра Росії, і яхту, і віллу в Каннах, і все, що лишилося за межами Батьківщини. Навіть частину того, що він зароблятиме, треба буде віддавати за борги недосяжної і тепер чужої Росії. Згодом розпадеться і шлюб із Маргарет Ное, а друге одруження буде не зовсім вдалим.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Згодом французький мільйонер Ротшильд, знаючи, що Терещенко - фінансовий геній, запросив його на посаду управителя свого банку в Лондоні. У 30-х роках, під час світової фінансової кризи, Терещенко врятував від краху один з найбільших у Європі банків „Кредіт Анштальдт”. За два роки цей банк став іще потужнішим. 1938-го, в ніч перед аншлюсом Австрії, Михайло Терещенко встиг перевести всі активи банку з Відня до Монако, за що Гітлер потім вважав його своїм особистим ворогом.      Михайло Терещенко більше ніколи не приїжджав на Батьківщину. І майже не підтримував зв’язків з російськими емігрантами. Після смерті Михайла Ебба Хорст зустрілася з його сином від першого шлюбу Петром і запитала: що він хотів би мати у спадок від батька? Той відповів: ”Я хочу знати, хто я є насправді”.

"Клікніть" на фото для збільшення

     ...Минув час, і велика родина, розкидана по світу, почала збиратися знову. У старих валізах знайшлися фотографії, проекти та плани цукрових заводів, описи маєтків і навіть каталоги цукру. Проте найголовніші сімейні реліквії та документи залишалися в Україні.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Терещенки відвідали колиску свого роду - Глухів. У їхньому родинному домі тепер розміщений Інститут лубництва. З часів давніх господарів тут не змінилися тільки старі чавунні сходи. За одними з дверей лишився невідкритим той самий підземний хід, яким старий Нікола ходив молитися до церкви й усипальниці. У роки революції цю усипальницю було сплюндровано. Переповідали, що тіла Ніколи та його родичів викинули просто на вулицю. І ось минулого року місцеві історики дослідили родинне поховання. Грабіжники справді проникли до склепу Ніколи, але, переконавшись, що там немає коштовностей, залишили труну на місці. Щоб упокоїти душу видатного земляка, церковна й міська громади вирішили відслужити другий чин поховання. Вклонитися своєму великому пращуру приїхали й Терещенки.

     Належати до роду Терещенків означало не лише бути багатою людиною. Всіх Терещенків об’єднував неписаний родинний кодекс честі, якого вони дотримувались і в підприємництві, і в добродійності, і в своїй пристрасті до мистецтва. Саме тому вони лишили по собі так багато пам’яток, що їх не здатна зруйнувати жодна революція.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Сьогодні Терещенки повертаються в Україну. Мало того - вони намагаються налагодити в Глухові родинну справу. В історії не можна щось змінити чи переписати. Але - її можна продовжити.

 

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

 

Produced by
NIRVANA Studio

 

© OMEGA-TV 2003