ІМЕНА

Введіть прізвище героя:

ВЕДУЧА

03.01.04 УТ-1 21:45 04.01.04 УТ-2 10:05

 
 

"Клікніть" на фото для збільшення

     Тисяча дев‘ятсот вісімдесят сьомого року в Празі мав відбутися пісенний конкурс «Інтерталант». Від Радянського Союзу на нього відрядили співака, відомого тільки неширокому колу слухачів, музикантів та чиновників Міністерства культури. Перед від‘їздом співак пішов до церкви і поставив свічку - просив у Святого Миколи Угодника не успіху, а сил для виступу. Конкурс зібрав виконавців з п‘ятнадцяти країн. Усі виступали блискуче, проте гран-прі дісталося радянському співакові. По закінченні церемонії нагородження він прийшов до себе в готель і розплакався від щастя. Ну хто міг передбачити, що перші звуки, здобуті в дитинстві з очеретяної сопілки, зіллються в мелодію пристрасної любові - до музики.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Ковалівка - тихе, мальовниче село на Миколаївщині, на березі Південного Бугу. Розваг у тутешніх дітей небагато: пасти корів, купатися в плавнях та бавитися в очереті, який заготовляють для своїх потреб місцеві господарства.
     ...Якось маленькому Сашкові Сєрову дуже захотілося побачити, як горітимуть охайні очеретяні стіжки... Полум‘я вмить розійшлося берегом - і пожежу довелося гасити всім селом. Але нікому з дорослих навіть не спало на думку покарати малого - усі раділи, що дитину вдалося врятувати. Дивом.
     Цей урок Сашко запам‘ятав на все життя. Він не покинув гратися з очеретом, але його забави стали зовсім іншими.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Сашко зростав серед численної і дружної рідні своєї матері - Зінаїди Відяпіної. Її брати залюбки грали з племінником у футбол, а взимку влаштовували «льодові побоїща» на березі річки. Серед виховних засобів бабусі та дідуся не було ні палиці, ні ременя: дитина - це особистість, і вона має сама усвідомлювати наслідки своїх вчинків. Однак малий Сашко і не думав робити збитки, він ніколи не брав участі в безглуздих бійках «вулиця на вулицю» і не самостверджувався через брудне слівце. А втім, не був він і цяця-хлопчик: завжди обстоював свою думку.
     У шостому класі Сашка взяли в духовий оркестр, яким пишалася вся Ковалівка, - грати на альті. Він бігав на репетиції, долаючи по кілька кілометрів; з усіх хлопчачих сил видував потрібні ноти... Керівник оркестру був дуже задоволений юним Сєровим.
     Оркестр замінив Сашкові музичну школу. Хлопець самостійно опанував фортепіано і розпочав навчання за класом кларнету в Миколаївському музичному училищі. Наступним інструментом став саксофон.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Навчаючись в училищі, Сєров отримав від рідних дорогий на той час подарунок - програвач для платівок. До того він лише по приймачу слухав радянських естрадних зірок: Мусліма Магомаєва, Жана Татляна. А його друзі в цей час захоплювалися «Бітлз», записи якого тільки-но почали розходитися по СРСР; розповідали один одному про Сінатру та Хемпердінка... У Сашка був свій кумир - виконавець пісні «Ді Лайла» - Том Джонс. Вокальні можливості цього співака здавалися хлопцю мало не безмежними, хотілося слухати ще і ще... Його величність випадок допоміг Сєрову.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Останній рік військової служби Сєров грав у оркестрі Будинку офіцерів Миколаївського гарнізону. Тоді ж він почав учити англійську і - виконувати репертуар Тома Джонса. Сашко не був простим «копіїстом» - він шукав свій стиль, по вісім годин на день не випускав з рук саксофона... Проте Миколаївська обласна філармонія не зацікавилася талантами музиканта і співака Сєрова - і він подався до Краснодара. Вокально-інструментальний ансамбль «Іва» став першим офіційним місцем роботи Олександра.
     У «Черемоші», а перед тим у «Світязі» Сєров працював пліч-о-пліч з молодими музикантами та співаками, які піднесли українську пісню на новий рівень - Василь Зінкевич, сестри Ротару, Лілія Сандулеса, Іво Бобул... У Сєрова були успіхи й досягнення, але не було цілковитого задоволення. Хотілося ривка, стрімкого злету, і сцена однієї республіки здавалася замалою.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Москва розкрила Сєрову свої обійми ... у ресторані «Меркурій». Ніде більше його не хотіли сприймати серйозно. Але він уперто стукав в усі двері, раз у раз натрапляючи у коридорах радіо й телебачення на таких же, як він, тридцятирічних «хлопчаків»: Глизіна, Барикіна, Буйнова... На телебаченні ж віддавали перевагу Йосипу Кобзону, Льву Лещенку або принаймні Яаку Йоалі. Врешті, Сєров справив враження на суворих теленачальниць - оксамитним баритоном та виграшною схожістю з актором Тімоті Далтоном, романтичним героєм серіалу «Джен Ейр»... Невдовзі Олександр Сєров став учасником та ведучим програми «Ширше коло», а у вісімдесят шостому його прийняли до штату Московської обласної філармонії.

"Клікніть" на фото для збільшення

     З Ігорем Крутим Сєров познайомився ще в Миколаєві, де вони разом працювали в гурті «Поющіє юнгі». Ігор, який був родом з Гайворона на Кіровоградщині, навчався у Миколаєві в музично-педагогічному інституті на диригентському факультеті. Хлопці товаришували, ходили в гості до Сашкової рідні та навіть пробували робити спільні записи. Доля розвела їх майже на 10 років, щоб потім - у Москві, де Крутой познайомився з відомою поетесою Риммою Казаковою, - звести в блискуче тріо. Їх союз продовжив традицію «творчих спілок» - «Пугачова - Паулс - Рєзник», «Ротару - Матецький - Шабров»... Співдружність «Сєров-Крутой-Казакова» стала останньою в добі створення радянських шлягерів.

"Клікніть" на фото для збільшення

     До «зоряного часу» лишалося більш як півроку нелегкої праці. Казакова і Крутой написали для Сєрова цілу низку пісень. Але бракувало одного-єдиного слова - такого, щоб закарбувалося в пам‘яті, стало наче кодом шлягеру. І щоб це слово асоціювалося тільки зі співаком Олександром Сєровим. Прикладів успішності такого творчого методу було вдосталь: «Ах вернісаж, ах вернісаж», - наспівував тоді увесь Радянський Союз... Римма Казакова знайшла це слово - «Мадонна». Творці довго сумнівалися, радилися, переробляли, зняли відеокліп, і врешті-решт «Мадонна» прозвучала у програмі Володимира Молчанова «До і після опівночі». Після цього залишалося отримати оцінку професіоналів на престижному конкурсі «Пісня року».

"Клікніть" на фото для збільшення

     Казакова та Крутой палко вболівали за Сєрова. Але першу премію у вісімдесят сьомому році здобув «Букет» у виконанні Олександра Барикіна. А «Мадонна» одержала премію глядацьких симпатій.
     Висоту було взято - треба було просто триматися на хвилі успіху. Незабаром з‘явилися «Музика венчальная» і «Ты меня любишь». За Сєровим остаточно затвердився імідж тонкого, розумного і дуже чутливого романтичного героя. Спочатку «Ти мєня любішь» хотіла виконати сама Алла Пугачова. Але вона не розуміла, як можна співати «Лепишь, творишь, малюешь...». А Сєров розумів, адже він - з України.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Мрійливі глядачки в своїй уяві «одружили» Сєрова з Іриною Алфьоровою. Але вона просто гарно зіграла свою роль у кліпі на пісню «Ти мєня любішь». А Сєров - узяв шлюб із молоденькою дівчиною - Оленкою Стебеневою, майстром спорту з акробатики, яка брала участь у зйомках кліпу на пісню «Ґуд бай». Олена більше десяти років була поруч з Олександром. Разом вони виховували доньку Мішель, ім‘я якій вибрав батько. Так само він назвав і свій перший інструментальний альбом. Проте - сім‘я все-таки розпалася. Олександр і Олена роз’їхалися, але ніде й нікому не сказали одне про одного жодного поганого слова.
     Вісімдесят дев‘ятого року Олександр Сєров і далекоглядний Ігор Крутой засновують продюсерсько-концертну агенцію АРС. Перші прибутки агентству дали гастрольні тури Сєрова, якого захоплено приймали від Калінінграда до Камчатки. Його спів став взірцем певного виконавського стилю. Початківці - свідомо чи несвідомо - намагалися наслідувати його. «Що ти співаєш, як Сєров?» - казали новоявлені продюсери новоспеченим поп-зірочкам.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Дев‘яносто першого року Сєров отримав звання заслуженого артиста Росії. Після цього - наче туманом укрило «зірку» на довгі десять літ. Сєров категорично не хотів грати за правилами нового, комерціалізованого телебачення, тож довелося жертвувати популярністю. А естрадному виконавцю досить й один рік не з‘являтися перед широкою аудиторією - і про нього забудуть - назавжди.
     Студія Сєрова розташовується в підмосковному Срібному Бору, де росте улюблений дуб Сергія Лемєшева. Іноді Сєров приходить туди - відновити сили, особливо - перед відповідальними виступами. Так було напередодні зустрічі з Томом Джонсом на джем-сейшені в Москві. Тоді Сєров заспівав дві пісні англійською і здобув оплески вимогливих колег. Том Джонс - красномовно промовчав...
     До заповідного дерева Сєров приходив і перед поїздкою в Берлін, де він виступав на одному концерті з Дітером Боленом та Кліффом Річардом; і перед сольним концертом «Моя богиня» в Державному залі «Росія»...

"Клікніть" на фото для збільшення

     Без доброї енергетики природи було б не вижити і в той час, коли проартиста писали нісенітниці та обливали його брудом. Таблоїди писали про те, що Сєрова обікрали, а його квартира згоріла. Що він подався в автобізнес і розбив черговий «шестисотий». Що він п’є гірку, нестерпний у роботі з адміністраторами і співає під фонограму. Газети не раз ставили крапку на його співочій кар‘єрі. Останнім часом Олександр майже не спілкується з журналістами - каже, що не має охоти боротися з вітряками.
     Зараз в Ігоря Крутого є пісня, написана спеціально для Сєрова. Та через чергову «кішку», що пробігла між поміркованим Крутим і вільнодумцем Сєровим, її прем’єра не відбулася. Втім, може статися, що слухач іще дізнається про неї.

"Клікніть" на фото для збільшення

     «Минуле - це батьківщина людської душі. Іноді ми тужимо за почуттями, які переживали колись», - писав Генріх Гейне.
     Народжені на рідній землі почуття Сєров втілює в музиці, у піснях про кохання. «Щастя - це мить успіху на сцені», - каже Олександр Сєров. Хоч він добре знає, що кожній овації передують велика праця і вбивчі сумніви. За гонорарами від успішних гастролей стоять ризик втратити душевний спокій і колосальна втома. Іноді Сєрова зраджує оптимізм, але він уміє повертатися до життя. Повертатися таким же невгамовним романтиком - тільки вже з сивиною. Повертатися - бо справжньому артистові це під силу.

 

Produced by
NIRVANA Studio

 

© OMEGA-TV 2003