ІМЕНА

Введіть прізвище героя:

ВЕДУЧА

14.05.05 Телеканал „Інтер” 13:30

20.05.05 Телеканал „Інтер” 11:15

 
 

"Клікніть" на фото для збільшення

     У вісімнадцятому столітті Російською імперією правили жінки. Може, тому приємна зовнішність та вміння гарно танцювати були найголовнішими умовами блискучої кар’єри для чоловіків. І, не відомі нікому, вони несподівано ставали новими аристократами та багатіями... Разом із вінценосними коханими вони творили політику могутньої країни. Входження у вищий світ кожного з них – стало сюжетом для багатьох пригодницьких романів.
     Одна з таких історій розпочалася січневого дня тисяча сімсот тридцять першого року. Царський полковник Федір Вишневський, повертаючись з-за кордону, проїжджав через український хутір Чемер. У скромній сільській церкві він почув чудовий спів, який його вразив. Голос належав синові чернігівського козака Олексію Розуму.

"Клікніть" на фото для збільшення

     У Петербурзі Олексій Розум став Розумовським. Він почав керувати всім маєтком цесарівни. Відома танцюристка й модниця, Єлизавета була донькою Петра Великого та його другої дружини Катерини Першої. Петро Перший бачив свою улюблену дочку дружиною Людовіка П’ятнадцятого. Утім, Версаль не дав згоди на цей шлюб.
     Адже Єлизавета з’явилася на світ іще до того, як її батьки обвінчалися. Тому вважалася незаконнонародженою, і, на думку знаті, не мала права ні на французький, ні на російський престол. Королевою Франції Єлизавета не стала, але згодом рішуче заявила про свої права на корону Російської імперії.

"Клікніть" на фото для збільшення

     У листопадову ніч тисяча сімсот сорок першого року відбувся організований Єлизаветою заколот. За її наказом було заарештовано тодішню правительку Анну Леопольдівну та її сина – малого імператора Іоанна Шостого. ...Вранці гвардія вітала вже нову імператрицю. Розділив тріумф Єлизавети й Олексій Розумовський, який десять років був її постійним супутником і порадником.
     Як згадка про вінчання Єлизавети та Олексія в родині Розумовських зберігається маленька подушечка з вишитими портретами молодих і написом: «Сія тайна благословенна…
     Шлюб Єлизавети й Розумовського тримався в суворій таємниці. Але в Петербурзі та навколишніх селах люди жваво обговорювали сердечні справи цариці. Поширення чуток про імператрицю тоді вважалося серйозним злочином. На варті репутації самодержиці стояла Таємна канцелярія. Чиновники ретельно занотовували всі чутки й жорстоко карали надто цікавих громадян.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Легенди про дітей Олексія та Єлизавети ходили й за межами Російської імперії. У паризьких салонах стала з’являтися красуня-княжна, яка називала себе донькою цариці й Розумовського. Мовляв, іще дівчинкою батьки відрядили її за кордон – подалі від придворних інтриг. Це була знаменита княжна Тараканова – один із найзагадковіших персонажів російської історії.

"Клікніть" на фото для збільшення

     У сім’ї Розумовських заперечують те, що Тараканова – дитина Олексія та Єлизавети. Але припускають, що донька в них все-таки була, і звали її Августа. Дівчинка виховувалася в сестри Олексія – Віри Дараган. Згодом її відправили до Швейцарії, а ще пізніше таємним наказом силоміць повернули до Росії і заслали в монастир. Адже вона могла претендувати на престол і загрожувати царюванню Катерини Другої. Августа стала монахинею Досифеєю і померла в Павловському монастирі у Москві.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Чи були діти в Олексія та Єлизавети – напевно, так і зостанеться таємницею. Але відомо, як ніжно й турботливо Олексій Розумовський ставився до своїх родичів в Україні. На коронацію Єлизавети спеціальний посланець привіз до Москви Олексіїву матір – Наталку Розумиху, його сестер та брата Кирила. Невістка-цариця надала Розумисі титул статс-дами й наділила її родючими українськими землями.
     У Петербурзі Розумиха залишила свого найменшого сина – Кирила. Олексій прагнув виховати брата справжнім аристократом і послав його за кордон – опановувати французьку та німецьку мови, вчитися танцювати та вправно володіти шпагою.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Вигідний шлюб Кирила Розумовського влаштувала сама імператриця. За дружину для улюбленця Єлизавета обрала свою троюрідну сестру, Катерину Наришкіну. І таким чином поріднила козацького сина зі старовинною московською аристократією. Весільним подарунком цариці стало призначення вісімнадцятирічного Кирила президентом Російської академії наук. До Кирила Розумовського цю посаду обіймали тільки німці. І згодом саме він поставив крапку на тривалому конфлікті в стінах академії – між німецькими вченими і російським самородком Михайлом Ломоносовим.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Розумовський всіляко підтримував Ломоносова, сприяв зміцненню його становища в академії. Кирилові не раз вдавалося влаштовувати вченому аудієнції в імператриці. Адже до молодшого Розумовського самодержиця завжди була прихильною.
     Звичайно, тепле ставлення імператриці до Кирила можна пояснити її великою любов’ю до Олексія Розумовського. Єлизавета кохала справді по-царськи: обдаровувала таємного чоловіка землями, титулами та нагородами.

"Клікніть" на фото для збільшення

     А якось на іменини Олексій отримав у дар Аничков палац – один із перших кам’яних палаців у північній столиці Російської імперії.
     Саме тут сімнадцятого березня кожного року відзначали іменини графа Олексія Розумовського. Її величність імператриця була незмінною гостею на пишних святкуваннях із танцями, феєрверками, піснями українських бандуристів, моду на яких у Петербурзі завів Розумовський.
     Олексій Розумовський переконав Єлизавету здійснити ще одну, важливу для України реформу: повернути гетьманство, скасоване за часів правління Анни Іоанівни. Іще тисяча сімсот сорок четвертого року під час подорожі Єлизавети Україною козацька старшина подала прохання про поновлення гетьманства. Царського рішення чекали більш ніж три роки...

"Клікніть" на фото для збільшення

     Нарешті імператриця видала грамоту, в якій оголосила: «Быть в Украине гетманству по-прежнему...» Гетьманом мав стати Кирило Розумовський, який отримав височайші рекомендації – від самої Єлизавети Петрівни. Кирилові тоді виповнилося двадцять два роки.
     Церемонія обрання, або – як тоді казали, елекції, відбулася в Глухові двадцять другого лютого тисяча сімсот п’ятдесятого року. Зібравшись на майдані перед Миколаївською церквою, козацька старшина «вольними голосами» одностайно обрала Кирила Розумовського новим гетьманом України. Щоправда, самого Кирила на церемонії не було.
     Новий гетьман із величезною кількістю екіпажів, численною прислугою та акторською трупою прибув до своєї столиці тільки через рік. Подорож графа розбитими російськими дорогами зайняла майже місяць, і він писав своєму найближчому приятелеві Михайлу Воронцову, що під час поїздки розбилося все французьке скло у віконцях його найкращих карет.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Кирило Розумовський в’їхав у Глухів через Московську браму, біля якої в почесній варті вишикувалися козацькі полки.
     Розумовський, який звик до блиску Петербурга й Москви, бажав облаштувати свій двір у Глухові розкішно, з розмахом – на зразок версальського. Італійські архітектори розпочали будівництво величезного палацу. Крім цього, гетьман відкрив у місті народне училище, французький пансіон для дітей дворян, театр, акторів для якого виписували з Італії та Франції.
     Кирило Розумовський мав великі плани й щодо Батурина. Давня гетьманська столиця була вщент зруйнована. Це зробив Меншиков за наказом Петра Першого після того, як Мазепа перейшов на бік шведського короля.
     Кирило Розумовський щиро намагався опікуватися українськими справами, але ситуація часто вимагала його присутності в Петербурзі.

"Клікніть" на фото для збільшення

     На той час становище Розумовських при дворі вже не було таким непохитним, як раніше. В опочивальні імператриці з’явився інший фаворит – Іван Шувалов. І тепер до його ніжних слів та порад дослухалася імператриця. Але до самої смерті Єлизавета зберегла дружнє ставлення до Олексія Розумовського. Навіть на смертному одрі вона просила свого наступника, Петра Третього, не ображати її «коханих» Розумовських і залишити за ними всі привілеї та права. Петро Третій виконав її прохання, і стосунки нового імператора з Розумовськими складалися доволі добре. Щоправда, тільки до певного часу…

"Клікніть" на фото для збільшення

     Червень тисяча сімсот шістдесят другого року – в Російській імперії настав час для чергового двірського перевороту. Маленька німкеня, якій у Росії судилося стати Катериною Великою, уже давно бачила себе володаркою земель російських. І врешті-решт наважилася позмагатись за омріяний престол...
     П’ять тисяч золотих рублів – одразу і ще стільки ж – як щорічний пансіон – так нагородила Катерина Друга Кирила Розумовського за підтримку. Через рік після заколоту, згадуючи ті події в листі до «золотої людини» - так вона називала Кирила, – імператриця писала: „… Припамятовала я и то, сколько вы участие имели в деле сем по вящей к Нам верности и усердию, и по любви к Отечеству…” Втім, у політиці немає вічних друзів, а є вічні інтереси…

"Клікніть" на фото для збільшення

     Тисяча сімсот шістдесят третього року гетьман Розумовський та козацька старшина, підготували на ім’я імператриці клопотання. Вони просили зробити посаду гетьмана спадковою й закріпити її за нащадками роду Розумовських. У той час Катерина ІІ залізною рукою підкоряла імперські землі, знищуючи останню можливість самоврядування. І тому спроби гетьмана назавжди забезпечити Україні автономний статус цариця розцінила як зухвалі й небезпечні. Вона викликала Кирила Розумовського до Петербурга і не просто відмовила у виконанні його прохання. Імператриця змусила Розумовського зректися гетьманства.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Скасування Катериною української автономії Розумовський переживав болісно. Він навіть пробував оселитися за кордоном. Більш як десять років провів у Італії та Франції... Але туга за Батьківщиною не відпускала його. Урешті Кирило Розумовський повертається до Батурина. Він будує для себе розкішний палац, де збирає одну з найбагатших у Європі бібліотек. На місці зруйнованої мазепинської церкви зводить храм Воскресіння. Саме в ньому й було поховано останнього гетьмана козацької України.
     Кирило Розумовський мав одинадцятеро дітей. Його син Григорій став відомим геологом, і на його честь було названо один із мінералів. Другий син, Андрій, був послом Росії у Відні і матеріально допомагав Бетховену. Вдячний композитор присвятив Розумовським дві свої симфонії.

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

     Нині нащадки Розумовських живуть за кордоном. Хоча історія їхнього роду стала частиною переважно російської історії, Розумовські свідомі свого українського коріння. І тому, коли один із аргентинських потомків останнього гетьмана України одружувався, - вінчатися він приїхав до Козельця. У церкву, збудовану Розумовськими майже триста років тому...

 

Produced by
NIRVANA Studio

 

© OMEGA-TV 2003