ІМЕНА

Введіть прізвище героя:

ВЕДУЧА

28.05.05 Телеканал „Інтер” 13:20

03.06.05 Телеканал „Інтер” 11:10

 
 

"Клікніть" на фото для збільшення

     Велика група українських радянських митців мала виїхати до Канади – з метою зміцнення культурних зв’язків. Тільки його – уславленого композитора, автора пісні, яку знали в усьому світі, – не хотіли вносити до складу делегації. Ціною великих зусиль він таки домігся свого. Адже мріяв зустрітися в Канаді з сестрою Ніною, з якою розлучила війна і яку не бачив цілих двадцять сім років... Розмова з сестрою тривала до ранку. А коли він повернувся в готель, то почув, що його – Платона Майбороду – уже почали називати „втікачем”.
     Для Платона Іларіоновича Майбороди, автора більш як двохсот пісень, лауреата Сталінської та Шевченківської премій, однаково неприйнятними були як епоха “маршів та фанфар” у радянській пісні, так і чужі ритми, що приходили їм на зміну. Джерела його лірики брали початок у народних піснях полтавської землі.

"Клікніть" на фото для збільшення


     ...Непростим був життєвий шлях обох видатних українських митців – братів Майбород – Платона і Георгія. Рідний хутір Пелехівщина, зруйнований колективізацією... Батько, безвинно розстріляний як куркуль та ворог народу... Перші спроби музикування в робітничому бараку Дніпрогесу і перша замітка в місцевій газеті про Платона – молодого композитора... Усі ці етапи духовного зростання – болючі і радісні – лишили слід на все життя.

"Клікніть" на фото для збільшення


     Довгий час по війні Платон Іларіонович розшукував командира свого полку – Семенова. Дізнавшись, що солдат Майборода – студент консерваторії, той часто не пускав його на передову, а залишав у штабі – переписувати папери. Платон обурювався, але Семенов твердо відказував: “Живи. Після війни більше зробиш”.
     Слова Левка Ревуцького запали в душу Платона Майбороди. Він шукав поезій, які б ішли від серця, від душі. У першій же великій роботі – циклі пісень про колгоспне село та героїв соцпраці – співавторами Майбороди стали відомі поети Олекса Ющенко, Микола Нагнибіда, Терень Масенко.

"Клікніть" на фото для збільшення


     Київські студенти попросили авторів написати пісню на згадку про найкращі роки, проведені в улюбленому місті... Отак у доробку Майбороди й Малишка з’явилися пісні, що стали для киян знаменними.
     Одного разу Майборода звернувся до Малишка з проханням написати текст до пісні “Козацькі могили”. Платон Іларіонович був схвильований побаченим під Берестечком меморіалом. Малишко запропонував пов’язати у вірші козацькі звитяги із перемогою у Великій Вітчизняній – так, мовляв, худрада швидше затвердить твір до виконання. Однак Платон Іларіонович був категоричний у своєму баченні пісні.
     Шанувальники музики іноді не розрізняли двох братів-композиторів, поєднуючи пісенний дар Платона і симфонічний – Георгія в єдине ціле. Для багатьох існував знаний і шанований український композитор – Майборода. “Слова такого-то, музика Майбороди,” – чулося з радіоприймача щодня. “Якого Майбороди?” – цікавилися допитливі. “А що, хіба їх двоє?” – дивувалися необізнані.

"Клікніть" на фото для збільшення


     Платон Іларіонович тяжко переносив утрату побратима-співавтора. Душевний біль вилився в серцеву хворобу. Її загострювали часте куріння, недоспані ночі і нервування перед прем’єрою кожної нової пісні. Особливе хвилювання викликали виступи серед односельців. На Пелехівщину брати Майбороди приїздили разом із матір’ю – Дарією Єлисеївною. Їй присвячували свої твори і Платон, і Георгій.
     У поїздки Україною та на мистецькі декади до інших республік Платон Іларіонович виїздив у складі концертної бригади, в якій не було випадкових людей – лише однодумці. У великих залах і сільських клубах слухачі чекали від композитора розповідей про себе, а він годинами говорив – про мистецькі таланти Ісаака Дунаєвського та Івана Козловського, які народилися в Україні.

"Клікніть" на фото для збільшення


     Платон Майборода чим міг допомагав Левкові Ревуцькому, сприяв талановитій молоді. Зокрема, Платона Іларіоновича зацікавила творчість маловідомого композитора Олександра Білаша, у майбутньому – Героя України.
     Власних дітей Платон Майборода не мав – ні в першому шлюбі з Олександрою Соколовою, ні – в другому, що тривав понад тридцять років – з Тетяною Винниченко. Проте в домі Платона Іларіоновича постійно чулися молоді голоси: із самого дитинства в нього жив і виховувався братів син Роман. Згодом у них оселилася й учениця Тетяни Василівни – Людмила Ткач.
     В задумах була й оперета: “У степах України” – ця п’єса Олександра Корнійчука дуже подобалася Майбороді. Але композитор встиг написати лише фрагменти партій.

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення


     Після другого інфаркту у вісімдесят четвертому працювати стало важко. І все-таки Платон Іларіонович створив кілька ліричних пісень та віршів, які присвятив дружині.
     Сімдесятиріччя композитора святкували в палаці “Україна”. Цей ювілей Майборода з гіркотою назвав “своїм останнім тріумфом”. Дружина підбадьорювала Платона Іларіоновича, адже позитивні емоції поліпшують роботу серця. Ось-ось із Лондона, із перших у своєму житті гастролей мала повернутися Люда Ткач... Дві пляшечки улюбленої Платоном Іларіоновичем “Кока-коли”, які Люда привезла з успішної поїздки, залишилися невипитими.
     У Києві немає вулиці, названої іменем Платона Майбороди. Але кияни, і не тільки вони, часто співають його пісні. Іноді, не знаючи автора, люди називають їх “народними”. Та, мабуть, це і є найкращим спомином про пісняра, що простелив свою композиторську долю рушником незабутніх мелодій.

 

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

 

Produced by
NIRVANA Studio

 

© OMEGA-TV 2003