ІМЕНА

Введіть прізвище героя:

ВЕДУЧА

09.04.05 Телеканал „Інтер” 13:00

15.04.05 Телеканал „Інтер” 11:00

 
 

"Клікніть" на фото для збільшення

     Повоєнне село п‘ятдесятих років минулого століття ледве піднімалося з руїн. За трудодні в колгоспах нічого не платили, а ось податки селянам підвищували рік у рік. І саме тоді на екранах з’являється новий фільм режисера Івана Пир’єва „Кубанські козаки”. Красиве, далеке від реальності кіно. За часів Хрущова, картину звинуватили в лакуванні сталінської дійсності і поклали в архів. Але глядачі вже встигли полюбити і стрічку, і її героїв. А роль Даші Шелест зробила відомою на весь Союз іще зовсім молоду актрису, вчорашню випускницю ВГІКу Клару Лучко.
     На Полтавщині, на березі Псла, є село Лучки. Переповідають, що після того як було зруйновано Запорізьку Січ, це місце вподобали козацькі лучники. Звідси носії такого ж прізвища – Лучки – розійшлися по світах. А прародичі Клари Степанівни лишилися жити на Полтавщині, де у селі Чутово і народилася Клара Лучко. Батьки її були люди поважні й заклопотані: мати - голова колгоспу, батько - директор радгоспу в сусідньому селі. Клару ж виховувала бабуся Кіля.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Згодом родина переїхала до Полтави, де батьки купили гарний, як на той час, будинок. У стінах цього дому минало Кларине дитинство. Серед переваг міського життя найпершою для дівчини була можливість ходити в кіно. Вона десятки разів дивилася улюблені картини, знала напам’ять головні ролі і вже приміряла їх до себе.
     Закінчивши десятий клас, Клара прочитала в газеті оголошення: Сергій Герасимов набирає акторський курс. Їхати треба було в Алма-Ату, куди евакуювали ВГІК. Це був сорок третій рік: розруха, голод. На кожному кроці чигала небезпека. Та скромна дівчина з Полтави неодмінно хотіла стати артисткою.
     Клару таки взяли до інституту. У Герасимова був особливий дар – вирізняти таланти. Але навіть до найобдарованіших студентів він був вимогливим. Тому одразу попередив: "Якщо на першому курсі себе не проявите, вас безжально відрахують”. Студентка Лучко старалася щосили - тим більше, що вчитися їй випало в її улюбленої Тамари Макарової. Але прижитися в Москві дівчині було непросто.

"Клікніть" на фото для збільшення

     “Кубанських козаків” послали на Шекспірівський фестиваль в Единбурзі. В умовах тодішнього, часто необ‘єктивного, ставлення до радянського кіноматографу, треба було мати сміливість, щоб віддати картину на суд західним шекспірознавцям. Але критики були захоплені! Фільм дублювали англійською мовою, і стрічку одразу ж купили багато країн. У ті дні англійські газети писали, що російська дівчинка переграла саму Вів‘єн Лі.
     Якось на одному з каннських фестивалів зібрався цілий натовп охочих взяти автограф у Лучко. Її так притисли до вітрини ресторану, що актриса раптом відчула, як скло позаду тріснуло. Але господар закладу був щасливий – для його бізнесу то була найкраща реклама.
     Вдома, у Москві, шанувальники взагалі не давали Кларі спокою і буквально засипали її листами, пропонуючи руку й серце. І хто б міг подумати, що перше кохання Клари Лучко було нерозділеним…
     Свою долю Клара Лучко зустріла також у кіно. На зйомках усе тих самих "Кубанських козаків" вона познайомилася з уже відомим тоді актором Сергієм Лук‘яновим. У них було красиве, романтичне кохання, що переросло в міцний творчий шлюб. За рік після одруження народилася донька Оксана.
     Згодом зіркова пара отримала квартиру в легендарному висотному будинку на Котельничній набережній. Розкішна архітектура сталінського бароко, багатокімнатні просторі квартири, а найголовніше - відомі мешканці: Михайло Жаров, Микита Богословський, Олександр Твардовський, Марина Ладиніна. І атмосфера в домі була особливою - всі знаменитості дружили.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Хоча всі вважали, що її кар‘єра складалася легко, насправді і в Лучко був період, коли її перестали знімати. Щоб не втратити творчої форми, Клара Степанівна працювала на сцені Театру кіноактора і чекала на свою, можливо, найголовнішу роль. Врешті режисери зрозуміли, що Лучко як характерна актриса здатна відтворювати складні, часом трагічні долі. Пропозицій знову побільшало. Вона грала простих колгоспниць, райкомівських дам, французьких аристократок... Загалом Клара Степанівна знялася в понад шістдесяти фільмах.
     Неймовірний успіх у глядача мав фільм „Циган”. Коли показували чергову серію картини, вулиці міст і сіл немов вимирали - люди сиділи перед телеекранами. У режисера стрічки Олександра Бланка не було сумнівів: козачку Клавдію Пухлякову має грати Клара Лучко. А ось на роль Будулая пробувалося багато акторів, навіть такі метри кіно, як Микола Сліченко та Армен Джигарханян. Але жоден образ не відповідав режисерському задуму. І тоді Клара Лучко згадала про Михая Волонтира, з яким раніше знімалася в одній з картин. Його фото режисеру сподобалося, і Волонтира викликали на проби.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Коли Михаю Волонтиру була потрібна складна дорога операція, Клара Степанівна організувала збирання коштів – вона виступила по телебаченню, відкрила рахунок, який опублікували більшість центральних газет. Уже не було Союзу в політичному та адміністративному розумінні цього слова, проте залишалася велика країна, яка пам’ятала й любила Клавдію та Будулая. І з усіх усюд стали надходити гроші.
     У Клари Лучко багато звань і нагород. Вона народна артистка СРСР. Їй вручали Державні премії та ордени. Навіть автобіографічний інститут у Кембриджі назвав її жінкою тисячоліття в галузі кінематографу. Та в моменти сумнівів, коли для душевного спокою бракувало чиєїсь підтримки, жінка тисячоліття діставала з полиці невеликий томик поезій, які полюбила ще з дитинства…. Леся Українка...

"Клікніть" на фото для збільшення

"Клікніть" на фото для збільшення

     Коли Клара пройшла проби на одну зі своїх перших ролей, у дворі "Мосфільму" вона зустріла Олександра Довженка. Він привітно усміхнувся і сказав: "Вітаю Вас, дівчино, ви затверджені на головну роль. Тільки залишайтеся такою, якою ви є". Може, саме в цьому - головний рецепт її успіху. Хоч як високо підносила її доля, Клара Степанівна ніколи не зраджувала себе. Вона мріяла про кіно, любила кіно і віддавалася йому сповна. І ця любов була взаємною.

 

Produced by
NIRVANA Studio

 

© OMEGA-TV 2003