ІМЕНА
ВЕДУЧА

26.02.05 Телеканал „Інтер” 13:10

04.03.05 Телеканал „Інтер” 11:10

 
 

"Клікніть" на фото для збільшення

     Він не був українцем. Він народився в російському селі Калинівка, під Курськом. Але дуже любив українську землю. Любив одягатись у вишиванки, слухати українські пісні і похвалявся своєю, як йому здавалося, суто українською хазяйновитістю.
     Іще в дитячому віці він зі своїм батьком приїхав на заробітки в Донбас, та так і залишився тут. Спочатку працював учнем на заводі; потім – слюсарем на Юзівських шахтах.
     Таких, як він, на початку сторіччя було багато. Але він завжди виділявся серед інших. Звали його Микита Хрущов.

"Клікніть" на фото для збільшення

     …на Донбасі, молодий Микита знайомиться і зі своєю другою дружиною – викладачкою політичної економії в місцевій партійній школі. Знайомство відбулося під час навчання на рабфаці. Він вступив туди, щоб заповнити пробіл у своїй освітній біографії, яка вичерпувалася тільки двома класами початкової школи.
     Друга дружина Хрущова, Ніна Петрівна Кухарчук – українка з походження, що народилася на території колишнього Царства Польського – залишиться вірним другом свого чоловіка до останнього дня його життя. Вона візьме на себе не тільки піклування про дітей від першого шлюбу, але й народить іще трьох: Раду, Сергія та Олену.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Діти будуть виховуватись в атмосфері взаємної любові та щирої відданості ідеям комунізму. Для Ніни Петрівни ці принципи були такі ж близькі й зрозумілі, як і для її чоловіка.
     ...Іще на початку століття, працюючи слюсарем, молодий Хрущов купив велосипед і власноруч прилаштував до нього моторчик. Так він і їздив із тим моторчиком вуличками шахтарського містечка, привертаючи до себе загальну увагу і заживаючи слави винахідника та непосиди.
     У двадцятих роках жвавість характеру та непосидючість допоможуть Хрущову швидко просунутися по партійній лінії – від районного пропагандиста до завідувача одного з відділів ЦК. Але ті ж самі якості завадять йому в здійсненні заповітної мрії – вивчитися на інженера.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Микита Сергійович умовив Косіора відпустити його з партійної роботи і дати рекомендацію до промислової академії – навчального закладу, який готував керівників підприємств. Але навіть із такою путівкою 35-річному Хрущову в академії відмовили. І лише після особистого втручання секретаря ЦК КПРС Кагановича ім’я Хрущова з'явилось у списку слухачів.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Утім, довчитися йому не судилось. На початку тридцятих активізувалася боротьба з троцькістами та зинов’євцями, якими була переповнена промислова академія. Хрущов завзято обстоює генеральну лінію партії, і дуже скоро про невгамовного агітатора дізнається сам Сталін. Цього разу про навчання доводиться забути назавжди.
     Хрущова призначають секретарем спочатку Бауманського, а потім Червонопресненського столичних райкомів партії. Там, замість академічних, він набирається практичних знань: керує спорудженням метро та надбудов, реконструкцією набережної... За дорученням Сталіна, Хрущов особисто відповідає за створення громадських лазень та вуличних туалетів...

"Клікніть" на фото для збільшення

     Початок Великої Вітчизняної Хрущов зустрів в Україні. Він щойно повернувся з Москви, умовивши Сталіна відпустити його додому. Війни чекали з години на годину. За отриманими напередодні даними розвідки, наступ німців мав початися вже на світанку. Ніч проти 22 червня Микита Сергійович провів у ЦК. Там, у своєму робочому кабінеті, він зустрів звістку про те, що німецькі літаки летять на Київ.
     Зі спогадів Микити Хрущова:
     “Німці обрушилися на нас із такою бойовою технікою, а нам кажуть: “Куйте списи, куйте ножі, громіть ворога, який наступає танками.” Тільки наш народ, наша армія, наша партія змогла витримати таке випробування!.. Йшли в хід пляшки з пальним, і міни, і всякі інші вигадки, на які пішов народ, захищаючи свою рідну землю, честь та багатство.”

"Клікніть" на фото для збільшення

     Микита Хрущов не був військовою людиною. Він не читав генеральських мемуарів і не любив дивитися фільмів про війну... Він вважав, що війна занадто страшна для того, щоб її можна було правдиво зобразити на екрані.
     Як перший член воєнної ради, він пройшов увесь шлях відступу радянських військ – від західних кордонів до сталінградських рубежів. Він бачив, як тисячами гинули солдати; як кінчали життя самогубством генерали; як плакали командувачі від неспроможності зупинити цей жахливий розгром.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Сталінградська лінія оборони на момент прибуття туди Хрущова являла собою жалюгідне видовище. Відступаючи, розрізнені бійці перепливали Дон у спідній білизні. Їх називали білими лебедями.
     І цих лебедів треба було організувати в силу, здатну зупинити ворога. У Москві в успіх цих планів мало хто вірив. Сталін телефонував Хрущову і запитував, чи протримаються вони в Сталінграді хоча б три дні... Вони не просто протрималися. Вони переломили хід великої битви, поклавши початок зовсім іншій війні – війні визвольній.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Сорок шостий рік приніс в Україну нове горе – неврожай. Ставало ясно, що насувається голод. Хрущов намагається вмовити Сталіна зменшити поставки хліба в Москву та пробує отримати для селян продовольчі картки. Сталін же – звинувачує Хрущова в м’якотілості і усуває від управління. На його місце до Києва направляється Каганович. Під його керівництвом з комор вимітається все.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Зі спогадів Микити Хрущова:
     “Сталін прислав мені найбрутальнішу, образливу телеграму, де говорилося, що я сумнівна людина... Я був готовий до всього, навіть до того, щоб потрапити в графу ворогів народу... Я знаю, що він вважав, ніби я піддаюся місцевому українському впливу, що на мене чинять такий тиск і я став мало не націоналістом, не вартим довіри.”

"Клікніть" на фото для збільшення

     …Хворобу, що врятувала Хрущова, він заробив під час поїздки в Ірпінь. Там будували овочеве господарство, яке мало забезпечувати Київ городиною. То була лише маленька частина його великої мрії – створення агроміст. Уява Хрущова малювала молокопроводи, що доставляли б із села до міста свіже молоко. Він навіть уже створив комісію: порахувати – скільки труб та інших матеріалів потрібно, щоб втілити мрію в життя…


     Кінець першої частини

 

Produced by
NIRVANA Studio

 

© OMEGA-TV 2003