ІМЕНА

Введіть прізвище героя:

ВЕДУЧА

24.01.04 УТ-1 21:45 25.01.04 УТ-2 10:05

 
 

"Клікніть" на фото для збільшення

     В останньому році минулого століття англійський драматург Рональд Гарвуд, автор сценарію до фільму “Піаніст”, написав п‘єсу “Квартет”. Історія про чотирьох оперних співаків, що зустрілися на схилі віку в будинку для літніх людей, була сповнена лірики, гумору та драматизму. Театральні критики назвали п‘єсу блискучою, і в Англії її визнали найкращою комедією року.      Режисери всього світу захопилися ідеєю поставити “Квартет” на своїх сценах. У Росії така честь випала Роману Мархолії, і в жовтні минулого року москвичі вперше почули про “Квартет”. Мархоліа бачив свою постановку як поєднання традицій комедії дель-арте, театру тіней з елементами авангарду, відеоарту і театру абсурду. Для втілення ідеї залишалося знайти яскравих виконавців.      Роман Мархоліа запросив до антрепризи петербуржців Ігоря Дмитрієва та Світлану Крючкову, тбілісця Кахі Кавсадзе і ...польську актрису Барбару Брильську. Перші троє дали згоду відразу. Пані Бася вагалася - адже вона не виходила на театральну сцену... жодного разу. Якщо не брати до уваги її студентських вистав. До того ж удома, в Польщі, її тримали зйомки в місцевій “Санта-Барбарі” з життя лікарів - популярного серіалу “На добро, і на зло”.

"Клікніть" на фото для збільшення

     У дитинстві Бася Брильська мріяла стати цирковою артисткою. Вона була спортивною дівчинкою, спритною і гнучкою. Батьки віддали її на художню гімнастику. Потім у Басі відкрився талант до малювання.      Батько й мати Барбари були простими робітниками з Лодзі. Для них побачити свою дівчинку на кіноекрані було величезним щастям. І ось батьківська мрія починала здійснюватися.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Зі своїм першим чоловіком, Яном Боровцем, Барбара познайомилася випадково. Їй було сімнадцять, і її випускний клас поїхав на екскурсію до Кракова. Ще в поїзді на Басю звернув увагу красивий молодик. Потім він розшукав школярку у великому місті, знаючи тільки її ім’я. Їх кохання було шаленим і закінчилося шлюбом. Проти була тільки Янова сестра: вона застерігала брата, що від актрис годі чекати вірності. І тоді Барбара, яка тільки-но вступила до акторської школи у Лодзі, - покинула навчання, щоб довести свою любов. Вона вже не хотіла бути актрисою. А втім, це було не довго.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Можливо, серед цих обставин була й та, що подружжя не мало дітей. А може й та, що Барбара зваблювала все більше чоловічих сердець. У Варшавській вищій школі театру, кіно і телебачення, де продовжилося її навчання, у Барбари з’явилися численні залицяльники та друзі серед молодих акторів. В їх числі були і Єжі Зельник та Данієль Ольбрихський. Саме в цей час режисер Єжі Кавалерович відбирав молодь для зйомок фільму “Фараон”. Барбару швидко затвердили на роль жриці Ками. Тоді вона не знала, що робота над роллю стане для неї суцільним стресом...

"Клікніть" на фото для збільшення

За участь у фільмі Барбарі та її партнерові Єжі Зельнику заплатили дуже мало. Але освітлювачам вдалося нагріти на них руки. Вони продавали квитки на гальорку знімального майданчика, і всі, хто заплатив, мали змогу розглядати оголену актрису. Коли це розкрилося - вибухнув скандал. Громадськість була шокована тим, що комусь могло спасти на думку таке неподобство.      Глядачі побачили “Фараон” тисяча дев’ятсот шістдесят шостого року. Наступне десятиріччя стало “зоряним часом” Брильської. Вестерни “Білі вовки” та “Слід сокола”, мелодрама “Анатомія кохання”, епопея “Визволення”, історичний фільм “Пан Володієвський”... Барбарі щастило на картини, які ставали лідерами прокату.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Любовні пристрасті Барбари вирували не лише на екрані, а й у житті. Вона постійно перебувала в центрі уваги чоловіків. Болгарин Стефан Данаїлов, югослави Гойко Митич та Слободан Димитрієвич... Кожне наступне почуття було сильнішим за попереднє. Здавалося, що саме воно пройде випробування часом, проте... Її романи були бурхливими - і нетривалими. А скільки розбитих сердець лишалося поза увагою красуні!      Данієль Ольбрихський познайомив Барбару зі своїм приятелем -лікарем, який невдовзі став її чоловіком. На зйомки фільму “Города и годы” режисера Зархі актриса приїхала вже вагітною, і цим ускладнила роботу знімальної групи. Творчий колектив дуже відповідально ставився до екранізації автобіографічного роману Костянтина Федіна, який на той час був головою Правління Союзу письменників СРСР. Головну роль - письменника Андрія Старцева - прообраз самого Федіна - мав грати молодий актор Ігор Старигін.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Зйомки проходили в Німеччині. Режисер Зархі ставився до акторів з особливою вимогливістю, і його відносини з польської актрисою були складними. Ігор Старигін - “кіношний” чоловік Барбари - намагався морально підтримати партнерку: купував їй солодощі, вів із нею душевні бесіди за вечірнім чаєм. Справжній чоловік Брильської теж приїхав на зйомки. Із Польщі. Привіз дружині зручні туфлі, бо вагітній жінці тяжко було ходити. Але поки він знайомився зі Старигіним, його автомобіль обікрали. Просто біля готелю. Винесли все, навіть туфлі.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Надя Шевельова, головна героїня нового комедійного фільму Ельдара Рязанова, який зняли сімдесят п’ятого року, - теж мала змогу вибирати - між статечним Іполитом і безвідповідальним Женею Лукашиним. Надя, врешті-решт, обирає Женю, але спочатку режисер довго вибрав актрису на роль Наді.      Ходили чутки, що Бася погодилася відразу і в усіх польських таблоїдах розповіла про майбутні зйомки в Радянському Союзі, після чого її участь у фільмі стала невідворотною. Проте насправді після першої телефонної розмови були ще і ще. Ідею Рязанова знімати Брильську - не підтримували в Держкіно, графік зйомок зривався. Але режисер наполягав на кандидатурі Брильської, адже бачив у ній не лише тонку, душевну актрису, а передусім - людину, за плечима якої вже чимало зустрічей і прощань. Він попередив Барбару: “Все - проти тебе. Ти мусиш зіграти так, щоб усі побачили жінку, яка здатна за одну новорічну ніч перевернути життя чоловіка.”

"Клікніть" на фото для збільшення

     Кажуть, коли стрічку вже було змонтовано, по “Мосфільму” пішов поговір, що картина не вдалася і що великий комедіограф Рязанов врешті-решт зазнає краху. Серед причин безсумнівного провалу злі язики називали і невиразну гру польської прими. Колежанки ображалися на те, що не почули від Барбари слів подяки. Вона так і лишилася для них “самозванкою”, незрозумілою іноземкою. Глядачі ж бачили тільки променисті очі Наді і полюбили героїню Брильської. А ще - раз і назавжди запам’ятали, що і в Москві, в і Ленінграді є “Третья улица Строителей, дом 25, квартира 12...”

"Клікніть" на фото для збільшення

     Втім, шалений успіх картини в Радянському Союзі не повторився в Польщі. Мало того, „Іронію долі” не показували ні в кінотеатрах, ні по телебаченню, і навіть зараз цієї стрічки не знайти на відеокасеті. Відлуння слави дійшло до актриси лише в сімдесят сьомому році, коли вона отримала за участь у фільмі Державну премію СРСР. У Польщі резонанс був таким - Барбарі влаштували обструкцію.      Режисери не хотіли її знімати, а деякі колеги - навіть вітатися з нею. В той час у Польщі набирав сили антитоталітарний рух, а Брильська мимоволі виявилася частиною тих міцних братерських, аж надто братерських, радянсько-польських зв’язків - у мистецтві, економці, політиці. Барбарі довелося шукати роботу на знімальних майданчиках Чехії та НДР. А Польща наче забула Брильську - і це завдавало актрисі болю...

"Клікніть" на фото для збільшення

     Барбара народила Дуду - Людвіга-молодшого - пізно. У 42 роки. І тільки присутність сина врятувала її під час родинної трагедії.      Вона не раз отримувала лихі знамення. Коли чоловік хотів назвати новонароджену доньку Басею - на честь дружини, одна стара жінка заперечила: “Не роби цього: одну з них Господь забере...” Дівчинку ледве врятували під час народження, але Бог подарував їй лише двадцять років життя.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Дочка в усьому була маминою помічницею та опорою. Особливо тоді, коли подружнє життя Барбари і “модного” лікаря-гінеколога Людвіга Космаля стало геть нестерпним, перетворившись на змагання: хто більший професіонал, в кого більші заробітки, більше шанувальників... Після розлучення діти залишилися з матір’ю, і Бася-старша день у день спостерігала, якою красунею та розумницею зростає Бася-молодша...      Три роки материні очі були повні сліз. Барбара майже не виходила з дому. Вона змирилася з утратою лише тоді, коли знову отримала знак: їй наснилося, що Бася просить її жити. Того ж дня на могильній плиті з’явився відбиток доньчиної руки.

"Клікніть" на фото для збільшення

     Двохтисячного року на екрани вийшла російська картина “Даун хаус” - надсучасне кінематографічне прочитання роману Достоєвського “Ідіот”. Режисер Роман Качанов запросив поляків Барбару Брильську та Єжі Штура в компанію до інших популярних акторів: Івана Охлобистіна, Федора Бондарчука, Олени Кондулайнен, Олександра Баширова, Юозаса Будрайтіса. Навіть такі фільми, як цей - гротескні, абсурдні - для акторів “старої школи” - просто робота, яка дає змогу не опинитися на узбіччі, залишитися в професії...      Старість і самотність приходять до кінозірок так само, як і до звичайних людей. Ні, навіть швидше і страшніше... Для багатьох із них настає той невтішний час, коли любов мільйонів уже не зігріває. Від холоду самотності Барбару Брильську іще може врятувати Бог. А ще - Театр. Бо попри всі свої театральні фобії, вона вже вірить у його магічну силу. Вірить, як усі ми віримо в диво новорічної ночі, яка просто не може не зробити Надю-Барбару щасливою. І нас - разом із нею.

 

Produced by
NIRVANA Studio

 

© OMEGA-TV 2003